Розглянуто форми фізичного виховання в Київській Русі (ІХ - ХІV вв.). Проаналізовано вплив фізичних вправ на організм людини і його формування в епоху середньовіччя.

Рассмотрены формы физического воспитания в Киевской Руси (IХ - ХIV вв.). Проанализировано воздействие физических упражнений на организм человека и его формирование в эпоху средневековья.

The forms of physical training in Kyivska Rus (IX-ХFV centuries) are cjnsidered in the article. The influence of physical exercises on the human body and its physical development over a middle ages is analyzed.

Досліджено теоретико-методичні засади, світоглядні аспекти та закономірності функціонування фізичного виховання у Київській Русі. Визначено засоби (народні ігри, танці, розваги, кулачні бої, боротьбу, вправи з предметами та з використанням засобів пересування, природні локомоції) та форми (народно-побутові, релігійно-культові, освітні, військово-фізичні, змагальні) фізичного виховання у Київській Русі. Досліджено світоглядні аспекти даного поняття (родинно-побутовий, профілактичний, оздоровчий, хвалебний, вегетаційний, спонукальний, релаксаційний). Розкрито зміст фізичного виховання та здорового способу життя у письмових пам'ятках XI - XIV ст. Доведено освітнє значення використання традицій фізичного виховання Київської Русі за сучасних умов та запропоновано шляхи їх впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, зокрема на уроках фізичної культури, під час проведення фізкультурно-оздоровчих заходів протягом навчального дня, у позакласній роботі та молодіжному дозвіллі.

Розглянуто методи досліджень у фізичному вихованні. Розкрито теоретичні та практичні питання науково-дослідної діяльності й експериментальної роботи студентів, особливості статистичної обробки та літературного оформлення результатів досліджень. Охарактеризовано медико-біологічні методи дослідження й оцінки фізичного розвитку людини, зокрема, методи подометрії, плантографії, перцентилів, кореляції. Висвітлено можливості використання новітніх комп'ютерних технологій в фізичному вихованні.

Рассмотрены методы исследований в физическом воспитании. Раскрыты теоретические и практические вопросы научно-исследовательской деятельности и экспериментальной работы студентов, особенности статистической обработки и литературного оформления результатов исследований. Охарактеризованы медико-биологические методы исследования и оценки физического развития человека, в частности, методы подометрии, плантографии, перцентилей, корреляции. Освещены возможности использования новейших компьютерных технологий в физическом воспитании.

Визначено основні закономірності функціонування фізичного виховання в Київській Русі: зв'язок фізичного виховання зі світоглядом, способом життя та місцем проживання населення; взаємопроникнення міжнаціональних елементів фізичного виховання; взаємозв'язок святково-ігрової діяльності та військово-фізичної підготовки; поступовий перехід до організованих форм фізичного виховання. Обгрунтовано доцільність використання елементів системи фізичного виховання Київської Русі за сучасних умов.

Проаналізовані наукові та літературні джерела IX - XIV ст. висвітлюють зміст здорового способу життя цього періоду та факти формування основ національної системи фізичного виховання.

Визначено місце та значення народних ігор в усіх сферах життя середньовічного населення як основи традиційної системи фізичного виховання.

Обгрунтовано форми реалізації фізичного виховання в Київській Русі (IX - XIV ст.). Надано аналіз впливу фізичних вправ на організм людини та його формування в епоху Середньовіччя.

Здійснено дослідження програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів на основі історико-методологічного аналізу навчальних програм фізичного виховання студентів.

Протягом останніх років у вищій освіті ведеться активний пошук нових форм і методів підвищення якості фізичного виховання майбутніх фахівців. Разом із тим аналіз спеціальної літератури свідчить про те, що діюча система фізичного виховання у вищих навчальних закладах є недостатньо ефективною. Завдання дослідження - проаналізувати стан організації спортивно-оздоровчої діяльності студентської молоді впродовж навчання у ВНЗ (на прикладі Волинського національного університету імені Лесі Українки) за умов чинної законодавчої бази національної системи фізичного виховання України. У практиці Волинського національного університету імені Лесі Українки посилюється оздоровча результативність фізичного виховання через упровадження в освітній процес занять професійно-прикладного, спортивного, оздоровчо-рекреаційного та реабілітаційного спрямуваннь. Високий рівень активності студенів, особливо III - IV курсів, доводить ефективність застосування різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи в позанавчальній діяльності, а саме: фізичні вправи в режимі дня, організовані заняття в позанавчальний час, самостійні заняття фізичними вправами, масові фізкультурно-спортивні заходи, заняття в оздоровчо-профілактичних таборах. Потенційні переваги спортивно-оздоровчих занять і досягнення міцного здоров'я та доброї фізичної форми визначаються тим, що завдяки цим заняттям студент може справлятися без утоми із фізіологічними напруженнями студентського життя; активно відпочивати; долати великі фізичні напруження, контролювати масу тіла; швидко відновлювати сили. Отже, організація спортивно-оздоровчої діяльності

у Волинському національному університеті імені Лесі Українки є складовою частиною національної системи фізичного виховання дітей і молоді в Україні. Фізичне виховання в навчальному закладі грунтується на принципах індивідуального та особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання засобів і форм фізичного виховання, безперервності освітнього процесу та врахування регіональних умов.

Актуальність роботи зумовлено збільшенням кількості школярів із відхиленнями в стані здоров'я. За даними медичної статистики, тільки 10 % школярів в Україні є практично здоровими. Одними з найбільш поширених є хронічні захворювання легенів, які завдають великої шкоди організму дітей і підлітків. Завдання роботи - дослідити функціональний стан кардіореспіраторної системи дітей віком 10 - 12 років із хронічним бронхітом, запропонувати методику лікувальної фізичної культури та з'ясувати вплив методики ЛФК на функціональний стан кардіореспіраторної системи молодших підлітків із хронічним бронхітом. У методику ЛФК включено загальнозміцнювальні й спеціальні вправи, регламентоване дихання, звукова гімнастика, дренажна дихальна гімнастика, прості дихальні вправи за системою хатха-йога, ходьба, біг, рухливі ігри, вправи на розслаблення. Результати дослідження вказують на значні позитивні зміни в кардіореспіраторній системі молодших підлітків із хронічним бронхітом. У дітей експериментальної групи були вірогідно кращі значення частоти серцевих скорочень, частоти дихання, вищі показники проби із затримкою дихання, показники глибини дихання. У процесі експерименту доповнились і підтвердилися дані науковців про вплив засобів реабілітації на функціональний стан кардіореспіраторної системи молодших підлітків із хронічним бронхітом.

Обгрунтовано сучасні організаційно-методичні підходи до фізичного виховання (ФВ) дітей за умов дошкільних закладів. На підставі аналізу й узагальнення даних літературних джерел, медичних карток, опитування (анкетування) вихователів і спеціалістів із ФВ у дошкільних закладах м. Луцьк, педагогічних спостережень доведено можливість ефективного впливу засобів ФВ на підготовку дитини до вимог сучасної школи. Наголошено на необхідності індивідуальних підходів і спеціально спрямованих оздоровчих і виховних впливів у процесі ФВ дошкільнят, застосуванні оздоровчих засобів ФВ; зміцненні здоров'я дітей; підвищенні інтересу до занять та формуванні навичок самостійного піклування про своє здоров'я.

На сучасному етапі реформування освітньої сфери є важливими дослідження факторів виховання та навчання, що впливають на здоров'я та особистісні якості дітей, які з тих чи інших причин перебувають у дитячому притулку. Досліджено, що діти, які виховуються поза сім'єю, характеризуються певними психолого-педагогічними особливостями. Одним із ефективних засобів покращання здоров'я та фізичної підготовленості дітей є високий рівень здоров'язбережувальних знань (ЗЗЗ) і навичок та дотримання здорового способу життя. Мета роботи - вивчити показники рівня сформованості ЗЗЗ і навичок у молодших школярів дитячого притулку. Необхідний зміст та обсяг ЗЗЗ, якими повинні володіти учні, визначаються, насамперед, навчальною програмою "Фізична культура". Проаналізовано програму та визначено питання про значення фізичної культури, вплив способу життя на стан здоров'я, негативний вплив на організм шкідливих звичок; правила гігієни занять, основи методики самостійних занять, правила безпеки, рухового режиму тощо. Зроблено припущення, що саме на основі набутих учнями знань досягається продумане та стійке оволодіння певними руховими вміннями та навичками. Проаналізовано рівень ЗЗЗ і навичок молодших школярів Камінь-Каширського дитячого притулку. Результати досліджень показали, що стан сформованості ЗЗЗ і навичок учнів початкових класів, які мешкають у притулку, перебуває на початковому та середньому рівнях навчальних досягнень. Діти не готові до здійснення фізкультурно-оздоровчих і гігієнічних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я. Результати дослідження засвідчили, що одним із напрямів оптимізації підвищення ефективності процесу формування ЗЗЗ і навичок молодших школярів дитячого притулку є цілеспрямована інформаційно-просвітницька діяльність учителів і вихователів. Основа формування системи знань у дітей про сутність здорового способу життя вбачається в різновидах спеціально організованої рухової активності, системної цілеспрямованої навчально-виховної й практичної діяльності. Пріоритетне завдання ЗЗЗ і навичок у процесі навчання та виховання - формування високого рівня показників стану здоров'я учнів дитячого притулку.

Висвітлено історію розвитку фізичного виховання на теренах України. Розкрито особливості фізичного виховання кочових племен. Описано становлення фізичного виховання в межах сучасної території України в епоху Середньовіччя. Розглянуто народно-побутові форми фізичного виховання. Акцентовано увагу на системі фізичного виховання запорізьких козаків. Викладено народно-побутові форми фізичного виховання в Україні в період нової історії (до початку ХІХ ст.). Детально розглянуто фізичні вправи та рухливі ігри в календарній обрядовості українців. Висвітлено тредиції піклування про здоров'я матері й дитини в період вагітності жінки. Подано інформацію про використання традицій фізичного виховання в освітньому процесі сучасної школи.

На основі аналізу науково-методичної літератури досліджено стан організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів в освітньому процесі та її вплив на динаміку фізичної підготовленості студентів впродовж навчання. Мета дослідження - вивчити спортивно-оздоровчі потреби студентів і розробити модель організації спортивно-оздоровчої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У досліджені брали участь студенти першого-четвертого курсів Східноєвропейського національного університету іменні Лесі Українки, Луцького технічного національного університету. Загальна кількість студентів, які взяли участь у дослідженні, - 192 особи. Вони складали контрольну группу й займалися за базовою програмою, а також експериментальну, у якій займалися за програмами з обраних видів спорту. Експрес-оцінку рівня фізичного здоров'я студентів під час організаційно-педагогічного експерименту проводили за методикою професора Г. Л. Апанасенка. Отримані результати проаналізовано за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. У межах організаційно-педагогічного експерименту утворено модель організаційної структури - навчальний спортивно-оздоровчий центр. Вій проводив зі студентами заняття з обраних видів спорту в позанавчальний час, здійснював зв'язок між навчальними та позанавчальними формами занять, проводив пропаганду занять видами спорту й інші види діяльності, які мали за мету підвищити загальний обсяг рухової активності студентів. Результати дослідження показників фізичної підготовленості студентів обох ВНЗ дали підставу виявити таке: вихідний рівень фізичної підготовленості студентів на першому курсі недостатній; стан фізичної підготовленості студентів протягом навчання погіршується, що зумовлює необхідність організаційних змін у системі спортивнооздоровчої діяльності студентів за умов вищого навчального закладу. Результати організаційно-педагогічного експерименту підтвердили доцільність утворення в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки та Луцькому технічному національному університеті навчального спортивно-оздоровчих центрів. Залучення студентів до занять обраними видами спорту в позанавчальний час і можливість їх продовжувати в процесі обов'язкових занять із фізичного виховання в групах зі спортивною спрямованістю відіграли роль об'єднуючої ланки між навчальними та позанавчальними формами занять і підвищили обсяги рухової активності студентів.

Висвітлено актуальну проблему професійної адаптації студентів в умовах педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Зосереджено увагу на індивідуальних типологічних особливостях студентів. На основі аналізу наукових праць визначено, що адаптація визначається характеристиками, зумовленими специфікою творчої, навчальної та професійної діяльності, а також набутими студентами в процесі навчання. Мета дослідження - вивчення адаптаційних можливостей студентів з урахуванням різних типів нервової системи в умовах педагогічної практики. Використано аналіз психолого-педагогічної літератури, психологічні методи дослідження, анкетування, опитування, методи якісно-кількісного аналізу. На основі вивчення наукових праць встановлено, що студентам із сильною інертною та слабкою нервовою системою притаманне домінування конструктивного компонента на початку їх самостійної педагогічної практики. Характерною ознакою діяльності студентів-практикантів із сильною активною нервовою системою є здатність імпровізації та максимальної мобілізації своїх набутих умінь і навичок, творче оперативне виконання поставлених освітніх завдань. Аналіз практичної діяльності обох груп засвідчив, що пристосування до умов бази практики вимагає від студентів мобілізації адаптаційних можливостей. Процес підвищення адаптаційних можливостей майбутніх учителів фізичної культури з урахуванням різних типів нервової системи, а саме: рівня сили процесів збудження, гальмування, рівня рухливості нервових процесів, у професійній діяльності має індивідуальні особливості. Висновки: в умовах педагогічної практики у студентів із різними типологічними особливостями нервової системи виявлено фактори впливу на професійну адаптацію. Вона залежить і від характеру самих факторів, і від професійної, психологічної, фізичної підготовки молодих людей до самостійної роботи, і від ставлення до праці. Швидкість процесів професійної адаптації є одним з показників росту якості підготовки в закладах вищої освіти.

У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об'єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження - вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Досліджено теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань "на одному диханні", розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки: масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.

Висвітлено актуальну проблему професійної адаптації студентів в умовах педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Зосереджено увагу на індивідуальних типологічних особливостях студентів. На основі аналізу наукових праць визначено, що адаптація визначається характеристиками, зумовленими специфікою творчої, навчальної та професійної діяльності, а також набутими студентами в процесі навчання. Мета дослідження - вивчення адаптаційних можливостей студентів з урахуванням різних типів нервової системи в умовах педагогічної практики. Використано аналіз психолого-педагогічної літератури, психологічні методи дослідження, анкетування, опитування, методи якісно-кількісного аналізу. На основі вивчення наукових праць встановлено, що студентам із сильною інертною та слабкою нервовою системою притаманне домінування конструктивного компонента на початку їх самостійної педагогічної практики. Характерною ознакою діяльності студентів-практикантів із сильною активною нервовою системою є здатність імпровізації та максимальної мобілізації своїх набутих умінь і навичок, творче оперативне виконання поставлених освітніх завдань. Аналіз практичної діяльності обох груп засвідчив, що пристосування до умов бази практики вимагає від студентів мобілізації адаптаційних можливостей. Процес підвищення адаптаційних можливостей майбутніх учителів фізичної культури з урахуванням різних типів нервової системи, а саме: рівня сили процесів збудження, гальмування, рівня рухливості нервових процесів, у професійній діяльності має індивідуальні особливості. Висновки: в умовах педагогічної практики у студентів із різними типологічними особливостями нервової системи виявлено фактори впливу на професійну адаптацію. Вона залежить і від характеру самих факторів, і від професійної, психологічної, фізичної підготовки молодих людей до самостійної роботи, і від ставлення до праці. Швидкість процесів професійної адаптації є одним з показників росту якості підготовки в закладах вищої освіти.

У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об'єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження - вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Досліджено теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань "на одному диханні", розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки: масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.153.17 + Ч516.522.152.1

Рубрики:

Фізичне виховання у середніх спеціальних навчальних закладах

Тренування дітей і підлітків з фітнесу

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено сучасні підходи щодо організації фізичного виховання школярів, націлені на вдосконалення навчально-виховного процесу в школі. Наведено сучасні методи навчання й виховання в різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи, спрямовані на формування в школярів позитивної мотивації до здорового способу життя, розширення рухового досвіду, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку. Досліджено організаційно-методичні основи занять фізичними вправами з учнями в спеціальних медичних групах. Увагу приділено особливості методики фізичного виховання учнів із порушеннями постави. Розглянуто сучасне інклюзивне освітнє середовище в закладі загальної середньої освіти. Увагу приділено формуванню культури рухів засобами вправ з елементами ходьби та бігу. Досліджено поняття про воркаут як вид сучасного вуличного тренування гімнастики. Охарактеризовано зміст фітнес-програм силової спрямованості, побудованих із використанням оздоровчих видів гімнастики. Увагу приділено спеціальній фізичній підготовці в туризмі. Окремо розглянуто олімпійську освіту в системі навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів.